Національний природний парк "Сколівські Бескиди"

Систематичні вивчення, інвентаризацію хребетних на територію Сколівських Бескид почали з часу заснування парку.

Встановлено, що у водоймах парку водиться біля 20 видів риб, які належать до трьох рядів: окунеподібні, коропоподібні та лососеподібні. Найширше представлний ряд коропоподібні – понад 10 видів риб. Із червонокнижних видів трапляється харіус.

Із земноводних на території парку зустрічаються саламандра звичайна, тритон карпатський, кумка жовточерева, жаба трав'яна. Саламандра є типовим видом для Карпат і звичайним для насаджень парку.

Трапляється біля гірських потоків, у вологих затінених місцях під камінням, мохом, гнилими стовбурами дерев тощо. Під час дощу тваринка досить активна, її часто можна побачити на лісових дорогах та стежках. Це червонокнижний вид. Саламандра отруйна, отруту виділяють залози шкіри, тому ворогів у неї майже немає.

Із плазунів на території парку зареєстровано 6 видів. В лісових масивах часто трапляються вуж, гадюка звичайна і надзвичайно рідко – мідянка. Доволі часто можна побачити безногу змієподібну ящірку – веретільницю, яку плутають із отруйними зміями та знищують. Отрута змій особливо небезпечною є для малих дітей. Щоб запобігти укусам від людини вимагається тільки увага і обережність.

У змій, як і у всіх плазунів, багато природних ворогів – їжак, куниця, ласка. Особливо охоче їх споживають птахи: змієїд, чорний шуліка, луні, лелека білий, канюк, ворона, сорока, сойка та ін.

На території парку зареєстровано біля 140 видів птахів, найбільша видова різноманітність орнітофауни характерна для лісових масивів, близько 90 видів. Мозаїчність і різноманітна вертикальна структура лісів є сприятливою для формування видового і кількісного складу орнітофауни.

Ссавців на території парку нараховується біля 50 видів. Із всіх рукокрилих, зареєстрованих у фауні України, майже половина видів трапляється на території парку. Серед рукокрилих є червонокнижні види: підковоніс малий, широковух європейський, нічниця довговуха, нічниця війчаста. Вісім видів рукокрилих, які живуть на території НПП занесені до Бернського списку і один до Європейського Червоного списку.

З ратичних звірів на території НПП найбільше оленя благородного. У весняно-літній період олені тримаються високо в горах (на верхній межі лісового поясу), зимові їх стації визначаються наявністю і доступністю кормів. В зими з неглибоким сніговим покривом олені займають ті ж стації, що і літом, в зими з глибоким сніговим покривом опускаються в нижній лісовий пояс гір, концентруються в річкових долинах, де тримаються до закінчення зими.

Козуля поширена по всій території парку. Найчастіше трапляється на вирубках 3-5 річного віку, в розріджених деревостанах з чагарниками, сінокосах, галявинах, узліссях.

Постійними стаціями дикої свині є глухі ділянки букових і ялинових лісів. Вертикальні міграції спостерігаються весною та восени. До початку зими більша частина популяції концентрується в нижньому лісовому поясі, в річкових долинах, а весною і літом – у верхньому поясі поблизу струмків з берегами, які заросли чагарниками, травами (кропивою, щавлем та ін.).

В 1965 році в Сколівські Бескиди були завезені 10 особин (4 самці, 6 самок) зубрів, які пристосувалися до місцевих умов і дали потомство. На даний час на території НПП зареєстровано 9 зубрів.

Трапляється в насадженнях НПП ведмідь, основними місцями перебування якого є угіддя Бутивлянського, Майданського та Крушельницького лісництв. Загалом, популяція ведмедя оцінюється в 20-25 особин.

Із родини куницевих найбільш поширені на території НПП куна лісова і кам'яна. Досить звичним видом є борсук.

З рідкісних червонокнижних видів на території парку трапляються: кіт лісовий, рись (до 20 особин), горностай, видра. Чисельність кота лісового, який веде дуже потайний спосіб життя, в насадженнях НПП є найменшою. Чисельність видри та її поширення залежить від кормової бази, в основному від наявності риби. Невеликою на території парку є чисельність горностая.